Кримські татари знову рятують Україну – від сепаратизму

26 лютого у Сімферополі під стінами кримському парламенті вирували пристрасті. Тут, фактично, в рукопашну зійшлися тисячі людей. З одного боку ті, які підтримують український статус Криму, а з іншого ті, що виступають за його приєднання до Росії. Після багатогодинного протистояння проукраїнські мітингувальники прогнали проросійських. Однак, це не єдиний підсумок цього бурхливого дня в Сімферополі. 

Важливим стало те, що в середу керівництво місцевого парламенту не змогло провести позачергову сесію, де могли розглядатися сепаратистські питання. І хоча спікер Володимир Константинов та керівник партії «Російська єдність» Сергій Аксьонов публічно запевнювали, що вони не сепаратисти, а виступають лише за збереження прав кримчан та автономії, значна частина кримчан їм не повірила. 

Понад 10 тисяч кримських татар і кримчан інших національностей – активістів кримського Євромайдану – прийшли виступити проти можливих сепаратистських рішень Верховної Ради Криму. Скандували вони не лише «Слава Україні!», «Банду геть!», «Крим не Росія!», але й «Аллах акбар!». Їм протистояло до 5 тисяч активістів проросійських організацій. 

Після тривалої штовханини і низки дрібних зіткнень сепаратистів відігнали від кримського парламенту. Слід сказати, що і Рефат Чубаров, і Сергій Аксьонов кілька разів запобігли серйозним сутичкам. Зрештою, їх не уникнули – за попередніми даними постраждали щонайменше 11 осіб, вони отримали незначні ушкодження. Було повідомлення, що одна людина померла від серцевого нападу, але пізніше правоохоронці це спростували, літній чоловік перебуває в реанімації. 

Після того, як проросійських активістів вигнали з-під парламенту автономії, близько півтора десятка мітингувальників із криками «Аллах акбар!» увірвалися до холу парламенту і вимагали, щоб до них спустилися «сепаратисти», пізніше вони покинули приміщення. Спікер Константинов ні до мітингувальників, ні до журналістів так і не вийшов. Натомість, Рефат Чубаров закликав усіх учасників масових акцій розходитися по домівках і спільно охороняти мечеті і церкви від можливих провокаторів.