Financial Times: хто і коли скине Путіна

21 квітня західна преса аналізує життєздатність "мачо-націоналізму" Володимира Путіна, непокоїться щодо спалаху насильства у Слов'янську, оцінює план Барака Обами перетворити Росію на "країну-ізгоя" та попереджає про ймовірне "пробудження" націоналістичних настроїв у Європі. 

Чи життєздатний "мачо-націоналізм"? 

Політика "мачо-націоналізму", яку сповідує російський президент, цілком може призвести до серйозного конфлікту між Володимиром Путіним та бізнес-елітами, пише Financial Times.  

Видання переконує, що лідери цих кіл надто цінують можливість вільно пересуватися світом та мати капітал у Європі та США, а тому не готові до втрат через путінський "націоналістичний запал". "Я не знаю жодного лідера російської енергетичної галузі, який би хотів побачити Росії втягнутою в культуру мачо-націоналізму", - зазначає автор статті. 

На думку Financial Times, пан Путін перебуває на роздоріжжі: "Чи просуватись йому далі в Cхідну Україну, аби "захистити" російськомовних громадян? Це майже однозначно спровокує ще сильніші санкції проти фінансових інтересів московської номенклатури. Або зупинитися попри ризик здатися слабким?" 

Наразі важко спрогнозувати, коли "чоловіки в сірих костюмах" скажуть пану Путіну "досить", зазначає видання. "Якщо він і справді, як дехто каже, втратив контакт з реальністю та почав вірити у свою всемогутність, цей момент може настати швидше, ніж ми очікуємо", - підсумовує Financial Times, додаючи, що переворот в Москві станеться не на Красній площі, а за зачиненими дверима. 

Країна-ізгой? 

Політична та економічна ізоляція Москви – такою буде стратегія поведінки президента США Барака Обами у відносинах із Кремлем, пише New York Times. На думку газети, американський лідер усвідомив неможливість конструктивних стосунків із Володимиром Путіним, а тому вирішив "відрізати" Росію від світу та перетворити її на країну-ізгоя. 

"Це не вирішить кримську або східноукраїнську проблеми. Але це вирішить проблему відносин з Росією", - заявив виданню колишній посол США в НАТО Іво Даалдер. 

Втім, пану Обамі доведеться зіткнутись і зі спротивом всередині країни: деякі групи місцевих політиків вважають його дії недостатньо рішучими. Інші, навпаки, виступають категорично проти кроків, які можуть погіршити відносини з Москвою. 

"В нас досі є надважливі справи, які ми намагаємось робити разом з Росією", - цитує New York Times експерта з оборонної галузі. Серед таких справ – космічне співробітництво, спроби врегулювати конфлікт у Сирії та торгівля військовим обладнанням. 

Поки ж стратегія тільки розробляється, пан Обама приділяє значно більше уваги внутрішнім проблемам, аніж Україні. 

"Він частіше говорить про охорону здоров'я або дії республіканців у Конгресі, а не про Путіна. Він каже, що американців не так турбує Україна, як економіка та інші близькі до них домашні проблеми", - наголошує New York Times. 

Пробудження націоналізму? 

Дії російського президента Володимира Путіна щодо України можуть спровокувати "пробудження" націоналізму по всій Європі. Про це у статті в Guardian попереджає колишній британський політик Кріс Х'юн. 

Зокрема, занепокоєння в нього викликають нещодавні заяви кремлівського лідера про "Новоросію" - тобто території, які радянська влада у 1920-х роках "Бог знає чому" передала Україні. Якщо в Європі розпочнеться перегляд держкордонів із відсиланням у такі давні часи, континент перетвориться на "порохову діжку", пише екс-політик. 

"Путін – не Гітлер, але він колишній офіцер КДБ із сильним відчуттям престижу та влади Кремля. До того ж, він авторитарний російський націоналіст. Якщо його принципи щодо України застосувати по всій Європі, це призведе лише до безладу та кровопролиття", - застерігає пан Х'юн. 

Поки що ж позиція Путіна щодо необхідності "самовизначення" для російськомовних мешканців українського південного сходу суперечить його власним діям у Чечні, каже він. 

"Дії Росії у Чечні були шокуючими - безжалісними та кривавими. Але Путін-консерватор у чеченському питанні - це значно безпечніший сусід, аніж Путін-радикал в українському питанні. Деяким сплячим собакам варто спати й надалі. Адже прокинувшись, європейський націоналізм не тільки гавкатиме, але й кусатиметься", - підсумовує пан Х'юн. 

Підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC