ООН закликає долати дезінформацію Росії щодо України

У новому звіті ООН про становище з правами людини в Україні наголошено, що для деескалації кризи в державі необхідно негайно протидіяти дезінформації, пропаганді й закликам до ненависті. Звіт Управління верховного комісара ООН із прав людини аналізує становище в Україні від листопада минулого року до останніх днів. 

Українцям потрібна надійна інформація, яка б протистояла поширенню дезінформації і закликів до ненависті на національному, релігійному чи расовому ґрунті, заявила, представляючи звіт, верховний комісар ООН із прав людини Наві Піллей. 

За її словами, необхідно встановити справжні факти, щоб уникнути ризику експлуатації радикально відмінних викладів подій із політичною метою. 

Саме встановленню фактів і присвячений звіт, що ґрунтується на даних фахівців ООН. Матеріали для нього подали помічник генерального секретаря ООН із прав людини Іван Шимонович, який двічі відвідував Україну, і спостерігачі ООН за правами людини, які працюють в Україні протягом останнього місяця. 

Заяви про «переслідування росіян» необґрунтовані 

Серед висновків фахівців ООН – зокрема, відсутність будь-яких підтверджень заяв Росії, ніби в Україні росіяни за національністю чи російськомовні зазнавали переслідувань чи нападів – саме ці твердження стали одним із обґрунтувань для воєнного вторгнення Росії до українського Криму. 

Голова Європейського відділення Управління верховного комісара ООН із прав людини Джанні Маґадзені, представляючи документ, наголосив: «У звіті мовиться, що немає ніяких вартих довіри свідчень про ті справи, які б виправдали занепокоєння російськомовного населення України». 

Документ зазначає, що таке занепокоєння поширене серед частини російськомовних чи росіян України. Водночас фахівці ООН виявили лише кілька випадків нападів на росіян в Україні, що не були ні поширеним, ні систематичним явищем. 

Окупація принесла проблеми до Криму 

Натомість значно погіршилося становище у Криму відтоді, як півострів спершу окупувала, а потім анексувала Росія. За даними звіту, деякі дії сепаратистської влади півострова викликали глибоку стурбованість із погляду дотримання прав людини, серед них примусове запровадження громадянства Росії і труднощі, створені для охочих залишити українське громадянство. Також у Криму засвідчені варті довіри заяви про переслідування, свідомі арешти й тортури щодо активістів і журналістів, які виступали проти незаконного «референдуму» у Криму. 

І сама атмосфера цього «референдуму», створена у Криму так званою «самообороною» і військовими без національних символів, «не сприяла» вільному й чесному виборові, наголосили в ООН. У звіті нагадано, що Генеральна асамблея ООН резолюцією 27 березня визнала цей «референдум» таким, що не має ніякої чинності. 

Особливе занепокоєння викликало становище після «референдуму» у Криму кримськотатарської спільноти, значна більшість якої бойкотувала цей захід, мовиться у звіті. 

Висока оцінка влади в Києві 

Документ також пропонує низку рекомендацій і для центральної влади України, і для тих, хто нині фактично при владі в окупованому Криму. 

Київ, зокрема, мав би забезпечити відповідальність за порушення прав людини під час подій Євромайдану, не допускати маніпуляцій засобами інформації, подаючи власну вчасну й точну інформацію, чи боротися з нетерпимістю й екстремізмом. 

Окупаційна влада Криму ж, вважають в ООН, повинна активно вирішувати справи зі зникненням людей на півострові, вжити заходів на захист прав тих, хто потерпає від зміни інституційних і юридичних норм, зокрема, громадянства, розслідувати всі звинувачення щодо закликів до насильства й маніпуляцій засобами інформації та забезпечити захист прав усіх меншин і корінних народів. 

Але хоча становище у Східній Україні та у Криму потребує уваги, є й позитивні зміни, зазначили в ООН. Зокрема, голова Європейського відділення Управління верховного комісара ООН із прав людини високо оцінив дії нинішньої влади в Києві. 

«Влада України робить усе необхідне, щоб зреагувати на засадничі проблеми з правами людини й підготувати країну до президентських виборів 25 травня», – сказав Джанні Маґадзені.